Відповідальна особа - практичний психолог
Рудика Дарія Андріївна
Телефони Національних гарячих ліній:
Національна дитяча «гаряча» лінія»
Отримати консультацію можна:
Messenger @childhotline.ukraine
Instagram @childhotline_ua
Telegram @CHL116111
А також у будні з 12:00 до 20:00 за безкоштовними номерами:
0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
«Гаряча лінія» по запобіганню насильства та захисту прав дітей
116123
або 0-800—500-335
« Гаряча лінія» лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування з питань міграції
0-800-505-501
або 527
« Гаряча лінія» Департаменту кіберполіції України
044-374-37-21
або 102
Уповноважений Верховної Ради з прав людини
0-800 -50-17-20
Уповноважений Президента України з прав дитини
044255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги
0 800 213103
Національна поліція України
102
« Гаряча» лінія щодо булінгу
116 000
«ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ»
Сумська служба екстренної психологічної допомоги
( БЕЗКОШТОВНО , ЦІЛОДОБОВО і АНОНІМНО))
« Телефон довіри»
( 0542)780000 та + 38( 050)9144024
Сумський «Телефон довіри»
33-40-50
Дивися освітній серіал «Про кібербулінг для підлітків»
Кібербулінг — цькування в інтернеті, часто залишається непомітним для батьків та вчителів. Через це вони не можуть вчасно відреагувати та врятувати від цього дитину. Для того, щоб ти вмів/-ла розпізнати кібербулінг та допомогти жертві зупинити цькування, ми зробили підбірку найпоширеніших форм онлайн-булінгу:
• дитині пишуть погрози в приватні повідомлення;
• хтось створив акаунт дитини та публікує дописи від його/її імені;
• в онлайн-грі дитину погрожують побити;
• однокласники створили чат, де постійно ображають когось із класу;
• незнайомець регулярно погрожує в коментарях під публікаціями в соцмережах.
Всі ситуації є прикладами кібербулінгу, але це зовсім не вичерпний список. Тому, дивися освітній серіал «Про кібербулінг для підлітків» osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying, щоб навчитися допомагати своїм дітям / молодшим родичам / школярам та підтримувати їх.
Проєкт створений Міністерство цифрової трансформації України за підтримки UNICEF Ukraine та втілений студією онлайн-освіти EdEra.
БУЛІНГ
Розбудова системи освіти відбувається у складних соціокультурних умовах та в ситуації загострення негативних явищ в учнівському середовищі. Зокрема, майже в кожному учнівському середовищі існує проблема булінгу.
Проблема булінгу, як психологічна, була окреслена ще в 70-80-х роках минулого століття у Швеції, потім в Німеччині, Польщі та інших країнах Європи. Важливим є те, що це слово пов’язане з довготривалим виключенням особистості, учня, дитини з групи, класу, колективу. Булінг — це регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди людині, дитині. Це довготривале “відторгнення” дитини більшістю членів класу чи групи. Як показують дослідження, актуальним в учнівських колективах стало поняття «мобінг» (від англ. — натовп, глум й означає психологічний терор, який здійснює група по відношенню до особистості).
Види булінгу:
·бойкот,
·причіпки,
·кепкування,
·дезінформація,
·доносительство,
·спричинення шкоди здоров'ю,
·кібербулінг (електронні листи, sms-повідомлення, зняття бійок на телефон, розміщення в Інтеренеті відео),
·дрібні крадіжки або псування особистих речей.
Крім того, в залежності від походження,булінг поділяютьна вертикальний (боссинг) — від керівництва, або відповідно від підлеглих, і горизонтальний — від колег або учнів.
Передумови булінга з боку жертви:
-конкуренція з вже існуючим авторитетом (через відхилення від психологічних рамок колективу, начальства);
-стиль поведінки, як у жертви (слабкість, жалібність, хлюпкість).
Найчастіше жертвами шкільного насилля стають учні, які мають:
oфізичні недоліки або вади – ті, що носять окуляри, діти зі зниженим слухом або з руховими порушеннями;
oособливості поведінки – замкнуті або імпульсивні;
oособливості зовнішності – руде волосся, веснянки, виступаючі вуха, криві ноги, особлива форма голови, вага тіла (повнота або худорлявість) тощо;
oстрах перед школою;
oвідсутність досвіду життя в колективі (так звані „домашні” діти);
oхвороби – епілепсія, заїкання, порушення мовлення, дисграфія (порушення письмової мови), дислексія (порушення читання), дискалькулія (порушення здатності до рахування) і т.д.;
oнизький рівень інтелекту і труднощі у навчанні;
oобдаровані діти;
oнеохайні (мають брудні речі, неприємний запах) ;
oфізично слабкі, невпевнені, емоційно реагуючі, тривожні.
Для учнів, які отримали статус відторгнутих, або ізолянтів, характерним є об’єднання в мікрогрупи, які переростають у так звані “групи ризику”. Відсутність корекційного впливу на таких учнів, інтеграція даних мікрогруп сприяє формуванню відхилень у поведінці учнів, а це впливає на стан правопорушень у навчальному закладі і створює негативний мікроклімат в учнівському колективі. Об’єднуючись між собою, такі учні порушують робочу атмосферу на уроці, викликають негативізм і роздратування у вчителів, висміюють або принижують однокласників, конструктивно налаштованих на навчання.
Сучасні діти про людську жорстокість знають більше, ніж їхні ровесники 20-30 років тому. Причиною цього є демонстрація сцен насильства у ЗМІ. Спостерігається пережите насильство не лише в кіно, а й на власному досвіді, а саме в сім’ях, сценах приниження в класі (бійки, вимагання грошей, психологічний тиск, словесні образи). Причиною булінгу може бути не тільки агресія або страх, а також нудьга і монотонність, бажання розвіятись чи виділитись серед інших. Наслідки таких “розваг” відображаються на особистості і супроводжуються психосоматичними порушеннями.
Як не прикро, але однією з причин “булінгу” є й нестабільність сучасної сім’ї (багато дітей живе з одним із батьків, значна частина дітей проживає з родичами або опікунами у зв’язку з виїздом батьків за кордон, існує багато функціонально неспроможних, деструктивних сімей). У зв’язку з цим у дітей в таких сім’ях з’являються емоційні розлади, депресивні стани, агресивність, що значною мірою впливає на взаємовідносини в учнівському колективі.
Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, дезадаптуючи її з усіма витікаючими звідси наслідками, а саме: руйнування або ж затримка формування сфер, в яких здійснюється становлення особистості – діяльності, спілкуванні, самосвідомості.
Наслідки булінга
·неадекватне сприйняття власної індивідуальності – занижена самооцінка, комплекс неповноцінності, беззахисність;
·неадекватне сприйняття реальності – формування дезадаптаційних захисних психологічних механізмів;
·тривога, стрес, фобії, депресії, неврози, страх;
·відхилення в поведінці – адиктивна, антисоціальна (крайньої формою якої є кримінальна), суїцидальна;
·формування залежностей: алкогольна, тютюнова, наркотична, психологічна і т.д.;
·порушення в комунікативній сфері (крайнім випадком є розлади мовлення) - страх спілкування з людьми, крайню недовіру до людей, відсторонення від спілкування з колективом (в школі це проявляється у вигляді прогулів).
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Загальні правила поведінки
· Здобувач освіти приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя.
· Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою й використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики та інші одурманюючі засоби й отрути.
· Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
· Не можна без дозволу педагогів (за узгодженням з батьками) йти зі школи та її території в урочний час.
· У разі пропуску занять до 3-х днів учень зобов’язаний пред’явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов’язаний представити довідку з медичної установи.
· Здобувач освіти школи повинен виявляти повагу до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші – молодшим, хлопчики – дівчаткам.
· Поза межами закладу освіти учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім’я школи.
· Здобувач освіти бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
· До учнів, які привласнили чужі речі, будуть застосовані дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.
· Здобувач освіти, які знайшли втрачені або забуті, на їхню думку, речі, повинні здати черговому, який знаходиться на першому поверсі закладу освіти.
· Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.
· Не дозволяється користуватися плеєром , мобільним телефоном іншими гаджетами на уроках.
· Здобувач освіти зобов’язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.
· На першу вимогу вчителя слід пред’являти щоденник.
· Щодня вести запис домашніх завдань в щоденнику, гаджетах.
· Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, письмове приладдя, інструменти, робочий і спортивний одяг.
Поведінка здобувачів освіти на уроках
· Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми й іншими справами, що не стосуються уроку.
· Якщо під час занять здобувачу освіти необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя, піднявши руку.
· Якщо здобувач освіти хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.
· Під час уроку учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
· Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань.
Поведінка здобувачів освіти на перервах
· Під час перерви здобувач освіти зобов’язаний:
· підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;
· вийти з класу, якщо попросить учитель;
· підкорятися вимогам чергового учня чи учителя.
· Час перерви – особистий час кожного здобувача освіти. Він може його проводити по своєму розумінню, проте, не повинен заважати іншим.
· Під час перерви учні можуть вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня, фізична і хімічна лабораторії, майстерня, спортзал).
· Під час перерв забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, непристосованих для ігор.
· Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.
· У школі категорично забороняється тютюнопаління.
· Категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
· На перервах здобувачі освіти можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.
Поведінка здобувачів освіти в їдальні
· Під час обіду в їдальні належить дотримуватися добросусідських взаєм і поводитися пристойно.
· Здобувачі освіти повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.
· Учні приходять в їдальню після закінчення уроку у визначений час.
· Розмовляти під час обіду слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
· Учні прибирають посуд після прийому їжі.
· Здобувачі освіти дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
· Учні мають право взяти в їдальню принесений з дому сніданок.
· Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.
Рекомендації до зовнішнього вигляду здобувачів освіти
· До школи здобувачі освіти повинні приходити в одязі, що відповідає офісному стилю.
· Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого себе і суспільства.
· Рекомендується не використовувати косметику і не носити прикраси на заняття.
· Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.
· Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.
· На уроках трудового навчання діти повинні мати робочу форму.
· На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.
Напрямки превентивної роботи:
-підтримуйте позитивний статус дитини (потенційної жертви булінгу) в класі;
-підкреслюйте важливість спільної роботи у колективі;
-формуйте в учнів навички самоконтролю, асертивної поведінки та позитивне ставлення до себе;
-засуджуйте твердо й постійно деструктивну й антисоціальну поведінку учнів;
-використовуйте в роз’яснювальній профілактичній діяльності такий матеріал, що спонукатиме слухачів до міркувань та осмислення власної поведінки;
-заохочуйте учнів до позитивних зрушень в особистісному зростанні, тобто підтримуйте у них прагнення до самовдосконалення.
Основні завдання соціально-педагогічної і корекційної роботи з жертвами шкільного насилля:
-створити психологічний комфорт для отримання жертвами булінгу позитивного досвіду підтримки і довіри;
-сформувати навички упевненої поведінки, розвинути впевненість в собі, позитивне самосприйняття;
-допомогти учням розвинути навички конструктивного спілкування, комунікативну компетентність;
-мінімізувати відчуття людиною своєї одинокості шляхом формування потреби у приналежності до групи;
-підвищувати рівень емоційної комфортності шляхом зниження тривожності;
-працюючи з колективом, в якому зафіксовано явище булінгу, необхідно в напрямку зниження агресивності, формування толерантності, емпатійності в учнів з метою вторинної профілактики виникнення булінгу.
Алгоритм дій під час випадків булінгу
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:
– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: –тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: –тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: –тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Рекомендації до оформлення заяви
1. Подається державною мовою.
2. Чітко вказуються прізвища.
3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.
4. Не допускати виправлень.
5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.
Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.
Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.